Народна мудрість

«Дитина вчиться тому, що бачить у себе вдома.
Батьки – приклад їй!
Щаслива дитина може бути тільки у щасливих батьків!
І тільки тоді дитина буде бачити весь світ щасливим!»

Мета: виконання Конвенції ООН про права дитини та ст.27 Конституції України

«Всеукраїнський тиждень права»

Тема дня: «Право на любов»:

Різновікова група. Ознайомлення з соціумом: «Захистіть курча від лиха і зла, бо воно ще дитина мала»

Тема дня : «Права знаємо, негараздів уникаємо»

Виставка малюнків «В кожній родині знають права дитини»

Різновікова група. Розвиток мовлення. Дорогами казок «Захист прав казкових героїв»

Тема дня: «Право на ім’я»

Різновікова група Логіко – математичне заняття « День народження  ведмедика»

Тема дня: «Право на лікування»

Різновікова група . Розвиток мовлення « Зайченя захворіло»

Випуск стенду «Великі права маленької людини»,

Тема дня: «Права та обов’язки дитини»

Бесіда «Права, правила, обов’язки дитини.» Діагностика знань дітей з проблеми правового виховання

Розвага « Маємо право на дозвілля»

Днз «Перлинка» с. Абрикосівка

Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства” доносить до усіх, що найвищою цінністю будь–якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь, і гідність, недоторканність та безпека. Реалізація соціальної політики України вимагає чіткої, цілеспрямованої та злагодженої роботи задля соціального забезпечення та підтримки осіб, що опинилися у важких життєвих обставинах. Життєве неблагополуччя може бути спричинене різними факторами, зокрема перебування людини у ситуації торгівлі людьми або ж у зв’язку із вчиненням насильства в сім’ї. З метою привернення уваги жителів району до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми затверджено план заходів проведення в районі акції “16 днів проти насильства”.

Мета акції – привернути увагу громадськості до проблеми насильства в сім’ї щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, рівних прав чоловіків та жінок, а також збільшити розуміння та обізнаність про проблему насильства та шляхи її вирішення, сприяти утвердженню ненасильницької ідеології в українському суспільстві.

Упродовж 16 днів, з 25 листопада до 10 грудня, акцентується увага на важливість подолання будь-яких форм насильства у громадській чи приватній сферах, що є порушенням прав людини. Дати початку та завершення акції вибрані не випадково, вони створюють символічний ланцюжок:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

29 листопада – Міжнародний день захисників прав жінок

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом,

2 грудня – Міжнародний день за відміну рабства,

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями,

5 грудня – Міжнародний день волонтера,

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією,

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

в сім’ї – це результат свідомих агресивних дій одного члена сім’ї щодо іншого. Насправді правопорушники втрачають контроль в результаті внутрішнього психічного та психологічного розладу; “причина”, яка провокує насильницьку поведінку, не має великого значення. Щоб не втратити контроль над своїми діями можна просто вийти з кімнати чи квартири, звернутись за допомогою до фахівців, котрі допоможуть тобі “гасити” імпульси агресії шляхом самоконтролю.

Види насильства:

• фізичне насилля: удари кулаком, ногами, побиття, навмисне нанесення тілесних травм та пошкоджень іншій людині.
• психологічне (емоційне) насилля: постійні покрики, приниження, несправедливі звинувачення, залякування, лайка, присвоєння призвіськ, примус до дій, які людина не хоче виконувати. 
• сексуальне насилля: небажані словесні образи сексуального характеру та дотики; залякування, обман та примус до близькості або проституції; демонстрація порно та розбещення, зґвалтування, ексгібіціонізм, вуайєризм.  
• нехтування потребами дитини: нехтування фізичними потребами (потреби в їжі, одязі, сні та недостатня захищеність від небезпеки), нехтування медичними потребами, нехтування потребами в освіті та відмова дитині в підтримці, увазі, любові.

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

Не дивлячись на те, що надворі ХХІ сторіччя, статистика фактів насильства по відношенню до жінок є доволі невтішною.

І хоча сьогодні в державі розгорнута широка соціальна інформаційна кампанія стосовно розголосу існуючої проблеми, в більшості випадків жінки-жертви насилля не дуже поспішають винести на розгляд широкого загалу приховану від сторонніх очей жорстокість. Офіційна статистика відображає лише верхівку айсберга. Люди не поспішають до правоохоронних органів у таких випадках – мовляв, чого сміття з хати виносити?

Більшість випадків насилля над жінками відбувається, як це не сумно, в сім’ї. І тут мова йде не тільки про фізичне насилля, а й його латентні форми: сексуальне, фінансове та психологічне. Домашнє насильство носить прихований характер, тому що ані жертви, ані їхні кривдники не готові розказати про проблему сім’ї за її межами.

Насильство не завжди можна побачити, бо воно ретельно приховане «пасивними жертвами» від сторонніх очей за страхом і відчуттям провини. Але воно завжди є одним з наслідків ґендерної дискримінації.

Домашнє насильство, незважаючи на те, є воно фізичним, економічним, сексуальним чи психологічним, є одним з найбільших порушень прав людини – права на життя, фізичну та психологічну недоторканість. В результаті жорстокого поводження та домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу, а іноді й життя. Тому завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, – вселити в них надію, що вихід є.

Починаючи з 1981 року, жінки-активістки всього світу, 25 листопада щороку відзначають як день боротьби проти насилля. У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем за ліквідацію насилля по відношенню до жінок.

Історичною передумовою означеної дати стала подія, що відбулася в 1961 році у Домініканській республіці. Тоді за наказом диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабал, політичні активістки. З того часу активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою.

Подолання проблем ґендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримиренне ставлення до цього явища.

Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства. Кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.

Від домашнього насильства не застрахований ніхто, тому важливо знати, як себе захистити. Отже:

-  потрібно обов’язково фіксувати домашнє насильство на фото або відео;

-  якщо ви отримали травму у вигляді синців або поранень, викличте швидку, яка повинна це зафіксувати;

 -  фіксуйте побої на фото або відео;

-  погрози і тиск записуйте на диктофон.